Про якість можна говорити тоді, коли до нас повертається клієнт, а не товар.
Законодавство про харчові продукти в Польщі та Європейському Союзі — на що варто звернути увагу?
Питання продовольчої безпеки є важливим не лише для споживачів, а й для виробників харчових продуктів та інших суб’єктів, що беруть участь у продовольчому ланцюгу. До них належать не лише підприємства, що постачають харчові продукти (дистрибуція, транспорт), а й виробники сировини, упаковки, що контактує з харчовими продуктами, виробничого обладнання та, зрештою, продавці.
Усі зазначені вище організації повинні відповідати вимогам національного законодавства у сфері харчових продуктів, а також вимогам, встановленим Європейським Союзом. Крім того, кожна організація, що виробляє харчові продукти або займається їх обігом, може на добровільній основі діяти відповідно до вимог систем управління безпекою харчових продуктів (наприклад, FSSC 22000), стандартів якості (ISO 9001, ISO 22000) та інших міжнародних стандартів, розроблених для потреб торговельних мереж (BRC Food, IFS Food). Дотримання цих стандартів приносить організації низку переваг.
Більше про сертифікацію харчової галузі ТУТ.
У цій статті ми розглянемо обов’язкові вимоги законодавства про харчові продукти, яких повинні дотримуватися організації, що займаються обігом харчових продуктів.
З 1 травня 2004 року Польща є членом Європейського Союзу, а отже, зобов’язана дотримуватися законодавства, що діє в ЄС. Отже, ми підпорядковуємося не лише польському законодавству, а й нормам ЄС, які мають перевагу над національним законодавством, якщо у договірних зобов’язаннях передбачено таку перевагу.
Основне законодавство у сфері харчової промисловості в Польщі
Основним законом, що визначає загальні умови, яких слід дотримуватися для виробництва безпечних харчових продуктів, є Закон про безпеку харчових продуктів та харчування від 25 серпня 2006 року. Цей документ має ключове значення в польському законодавстві про харчові продукти. Норми цього закону стосуються, зокрема:
- основних визначень, що використовуються у виробництві харчових продуктів,
- використання додаткових речовин, ароматизаторів та розчинників,
- рівнів забруднення харчових продуктів,
- умов опромінення харчових продуктів,
- харчових продуктів спеціального харчового призначення,
- маркування харчових продуктів,
- заходів, які слід вживати на кожному етапі виробництва та обігу, щоб харчові продукти були безпечними для споживача.
Законодавство про безпеку та гігієну харчових продуктів
Наступні основні вимоги, яких слід дотримуватися для виробництва безпечних харчових продуктів, містяться в Codex Alimentarius (Харчовий кодекс). Цей документ вважається основою і містить загальні вимоги щодо виробництва та торгівлі харчовими продуктами в рамках міжнародної торгівлі для членів СОТ (Світової організації торгівлі). Харчовий кодекс містить положення щодо умов попередньої обробки, загального стану підприємства, обслуговування та санітарного стану, зокрема боротьби зі шкідниками, гігієни персоналу, транспортування харчових продуктів, маркування та інформування споживачів, а також навчання працівників.
Іншим нормативно-правовим актом, який визначає більш широкі вимоги, яких ми маємо дотримуватися як виробники харчових продуктів та як суб’єкти, що займаються обігом харчових продуктів, є Регламент ЄС № 178/2002, яке в народі називають „конституцією харчового законодавства”. Це положення застосовується до всіх етапів виробництва, переробки та розподілу харчових продуктів і кормів. Звісно, цей документ містить загальні принципи та обов’язки виробника, а також роз’яснює визначення у цій сфері. У ньому викладено питання аналізу ризиків, їхньої оцінки, управління та інформування, а також заходи, що вживаються у кризових ситуаціях. У ньому також викладено принципи обережності, відповідальності, простежуваності та вилучення харчових продуктів з ринку, а також загальні обов’язки, що вимагаються у сфері торгівлі харчовими продуктами. Крім того, там міститься інформація щодо створення та завдань Європейського агентства з безпеки харчових продуктів.
Не менш важливим актом законодавства у сфері харчових продуктів, що діє у всіх державах-членах Європейського Союзу, є Регламент ЄС № 852/2004. Воно встановлює загальні правила для підприємств харчової галузі щодо гігієни харчових продуктів. Крім того, зазначений регламент, зокрема:
- визначає відповідальність за безпеку харчових продуктів,
- застосовується до всіх видів харчових продуктів,
- стосується всіх етапів — від первинного виробництва до випуску на ринок,
- посилює процедури, що ґрунтуються на вимогах HACCP,
- визначає, що вимоги HACCP повинні ґрунтуватися на принципах, викладених у «Кодексі Аліментаріус»,
- містить загальні та детальні гігієнічні вимоги,
- описує аналіз ризиків та критичні контрольні точки,
- пояснює, що таке офіційні перевірки,
- визначає рекомендації щодо належної гігієнічної практики.
Законодавство про харчові продукти, яке застосовується виключно до необроблених та оброблених продуктів тваринного походження, — це Регламент ЄС № 853/2004. У ньому, зокрема, визначено:
- принципи функціонування підприємств, що виробляють харчові продукти тваринного походження,
- принципи GMP/GHP у сфері виробництва харчових продуктів тваринного походження,
- вимоги щодо ідентифікаційних знаків,
- вимоги до всіх продуктів тваринного походження, зокрема щодо відповідальності, структури, гігієнічних вимог, зберігання та транспортування, зокрема м’яса копитних тварин, рибної продукції, сирого молока, яєць та інших продуктів.
Інші нормативні акти, що стосуються вимог у сфері безпеки та гігієни харчових продуктів, включають:
1) Регламент ЄС 2017/625,
2) Регламент № 1881/2006,
3) Регламент № 1069/2009,
4) Регламент № 2073/2005.
Законодавство про харчові продукти щодо матеріалів, що контактують з харчовими продуктами
Як виробники харчових продуктів або суб’єкти, що реалізують харчові продукти, ми зобов’язані дотримуватися вимог щодо матеріалів, з якими контактують харчові продукти, тобто щодо упаковки. Це:
- Регламент № 1935/2004 - застосовується до матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами, а також до їхнього відповідного маркування. Крім того, у ньому визначено вимоги щодо письмової декларації про відповідність матеріалів та виробів, а також щодо забезпечення системи простежуваності.
- Постанова № 10/2011 - містить, зокрема, перелік дозволених пластмас, призначених для контакту з харчовими продуктами, вимоги щодо декларації відповідності, випробування на міграцію та методики досліджень.
- Регламент 2023/2006 - встановлює правила дотримання Належної виробничої практики на підприємствах, що виробляють матеріали та вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами.
Законодавство у сфері харчових продуктів у Польщі та ЄС щодо маркування харчових продуктів
Ці регламенти визначають вимоги до маркування харчових продуктів, яких повинні дотримуватися всі суб’єкти господарювання, що діють на ринку в рамках харчового ланцюга. Це:
1) Регламент № 1169/2011 - законодавство щодо надання споживачам інформації про харчові продукти,
2) Регламент № 828/2014 щодо надання інформації про відсутність або знижений вміст глютену в харчових продуктах.
Законодавство у сфері харчових продуктів у Польщі та ЄС щодо харчових та оздоровчих заяв
Підприємець, який вводить в обіг продукт, що має особливі харчові властивості, може використовувати харчову заяву, наведену в додатку до Регламент № 1924/2006. Дотримання підприємцем вимог Регламенту № 1924/2006 допомагає споживачеві купувати харчові продукти з правильною та достовірною інформацією, зазначеною на етикетках.
Законодавство про харчові продукти щодо харчових добавок:
1) Регламент № 1331/2008,
2) Регламент № 1332/2008,
3) Регламент № 1333/2008,
4) Постанова № 231/2012,
5) Регламент № 1334/2008.
Закон про харчові продукти, що визначає якість води
Постанова Міністра охорони здоров’я від 7 грудня 2017 року (Збірник законів 2017 р., п. 2294) визначає вимоги до якості води, призначеної для споживання людьми.
Законодавство про харчові продукти, що визначає стан здоров’я працівників
Законом, який визначає вимоги щодо стану здоров’я працівників, є Закон від 5 грудня 2008 року (Збірник законів за 2008 рік, № 234, п. 1570) щодо профілактики та боротьби з інфекціями та інфекційними захворюваннями.
Підсумок
Знання законодавства у сфері харчової промисловості, безсумнівно, впливає на якість та безпеку продукції, а разом із дотриманням вимог замовника гарантує відповідність продукції встановленим стандартам. Наші навчальні курси, наприклад, з питань харчового права, а також послуги з сертифікації надають широкі знання, що суттєво допомагають у вдосконаленні систем управління якістю та безпекою харчових продуктів у вашій компанії, а отже — у постачанні клієнту продукції найвищої якості. Це чудово узгоджується з відомим висловом: „Про якість ми говоримо тоді, коли до нас повертається клієнт, а не товар”. Отже, успіх у сфері якості ми досягнемо завдяки постійному вдосконаленню своїх навичок, систем управління, процесів та знанню законодавства у сфері харчової промисловості.
Авторка:
Анна Лесняк – Менеджер у сфері харчової промисловості в компанії «Quality Austria Polska»



