Ми говоримо про якість, коли до нас повертається клієнт, а не продукт.
Харчове законодавство в Польщі та Європейському Союзі – на що варто звернути увагу?
Питання продовольчої безпеки є важливим не лише для споживачів, а й для виробників харчових продуктів та інших суб’єктів, що беруть участь у продовольчому ланцюгу. До них належать не лише компанії, що постачають харчові продукти (дистрибуція, транспорт), а й виробники сировини, упаковки, що контактує з харчовими продуктами, виробничого обладнання та, зрештою, продавці.
Усі зазначені вище організації повинні відповідати вимогам національного законодавства у сфері харчової промисловості, а також вимогам, встановленим Європейським Союзом. Крім того, кожна організація, що виробляє харчові продукти або займається їхньою реалізацією, може на добровільній основі діяти відповідно до вимог систем управління безпечністю харчових продуктів (наприклад, FSSC 22000), стандартів якості (ISO 9001, ISO 22000) та інших міжнародних стандартів, створених для потреб торговельних мереж (BRC Food, IFS Food). Їх дотримання приносить організації низку переваг.
Більше про сертифікацію харчової галузі ТУТ.
У цій статті ми розглянемо обов’язкові вимоги законодавства про харчові продукти, яких повинні дотримуватися організації, що займаються обігом харчових продуктів.
З 1 травня 2004 року Польща є членом Європейського Союзу, а отже, зобов’язана дотримуватися законодавства, що діє в ЄС. Таким чином, ми підпорядковуємося не лише польському законодавству, а й нормам ЄС, які мають перевагу над національним законодавством, якщо в договірних зобов’язаннях передбачено таку перевагу.
Основне законодавство у сфері харчової промисловості в Польщі
Основним законом, що визначає загальні умови, яких необхідно дотримуватися для виробництва безпечних харчових продуктів, є Закон про безпеку харчових продуктів та харчування від 25 серпня 2006 року. Цей документ має ключове значення в польському законодавстві про харчові продукти. Норми цього закону стосуються, зокрема:
- основних визначень, що використовуються у виробництві харчових продуктів,
- використання додаткових речовин, ароматизаторів та розчинників,
- рівнів забруднення харчових продуктів,
- умов опромінення харчових продуктів,
- харчових продуктів спеціального призначення,
- маркування харчових продуктів,
- заходів, які слід вживати на кожному етапі виробництва та реалізації, щоб харчові продукти були безпечними для споживача.
Законодавство про безпеку та гігієну харчових продуктів
Наступні основні вимоги, яких необхідно дотримуватися для виробництва безпечних харчових продуктів, містяться Codex Alimentarius (Харчовий кодекс). Цей документ вважається основою і містить загальні вимоги щодо виробництва та торгівлі харчовими продуктами в міжнародній торгівлі для членів СОТ (Світової організації торгівлі). Харчовий кодекс містить положення щодо умов попередньої обробки, загального стану підприємства, обслуговування та санітарного стану, включаючи боротьбу зі шкідниками, гігієну персоналу, транспортування харчових продуктів, маркування та інформування споживачів, а також навчання працівників.
Іншим нормативно-правовим актом, який визначає більш широкі вимоги, яких ми маємо дотримуватися як виробники харчових продуктів та як суб’єкти, що займаються обігом харчових продуктів, є Регламент ЄС № 178/2002, яке в народі називають „конституцією харчового законодавства”. Цей регламент застосовується до всіх етапів виробництва, переробки та розподілу харчових продуктів і кормів. Звичайно, цей документ містить загальні принципи та обов'язки виробника, а також роз'яснює визначення з цієї сфери. Він описує питання аналізу ризиків, їх оцінку, управління та інформування, а також заходи, що вживаються в кризових ситуаціях. Там також обговорюються принципи обережності, відповідальності, простежуваності та вилучення харчових продуктів з ринку, а також загальні обов'язки, що вимагаються в торгівлі харчовими продуктами. Крім того, ми також знайдемо інформацію про створення та завдання Європейського агентства з безпеки харчових продуктів.
Не менш важливим законодавчим актом у сфері харчової промисловості, що діє у всіх державах-членах Європейського Союзу, є Регламент ЄС № 852/2004. Воно встановлює загальні правила для підприємств харчової галузі щодо гігієни харчових продуктів. Крім того, це розпорядження, зокрема:
- визначає відповідальність за безпеку харчових продуктів,
- стосується всіх видів харчових продуктів,
- стосується всіх етапів — від первинного виробництва до випуску на ринок,
- посилює процедури, що базуються на вимогах HACCP,
- визначає, що вимоги HACCP повинні ґрунтуватися на принципах, викладених у Codex Alimentarius,
- містить загальні та детальні гігієнічні вимоги,
- описує аналіз ризиків та критичні контрольні точки,
- пояснює офіційні перевірки,
- визначає рекомендації щодо належних гігієнічних практик.
Законодавство про харчові продукти, яке застосовується виключно до неперероблених та перероблених продуктів тваринного походження, — це Регламент ЄС № 853/2004. У ньому, зокрема, визначено:
- правила роботи підприємств, що виробляють продукти харчування тваринного походження,
- принципи GMP/GHP у сфері виробництва харчових продуктів тваринного походження,
- вимоги щодо ідентифікаційних знаків,
- вимоги до всіх продуктів тваринного походження, зокрема щодо відповідальності, структури, гігієнічних вимог, зберігання та транспортування, зокрема м’яса копитних тварин, рибної продукції, сирого молока, яєць та інших продуктів.
Інші нормативні акти, що стосуються вимог у сфері безпеки та гігієни харчових продуктів, включають:
1) Регламент ЄС 2017/625,
2) Регламент № 1881/2006,
3) Регламент № 1069/2009,
4) Регламент № 2073/2005.
Законодавство про харчові продукти щодо матеріалів, що контактують з харчовими продуктами
Як виробники харчових продуктів або суб’єкти, що реалізують харчові продукти, ми зобов’язані дотримуватися вимог щодо матеріалів, з якими контактують харчові продукти, тобто щодо упаковки. Це:
- Регламент № 1935/2004 - застосовується до матеріалів та виробів, призначених для контакту з харчовими продуктами, а також до їхнього відповідного маркування. Крім того, у ньому визначено вимоги щодо письмової декларації відповідності матеріалів та виробів, а також щодо забезпечення системи простежуваності.
- Постанова № 10/2011 - містить, зокрема, перелік дозволених пластмас, призначених для контакту з харчовими продуктами, вимоги щодо декларації відповідності, випробування на міграцію та методики досліджень.
- Регламент 2023/2006 - встановлює правила дотримання належної виробничої практики на підприємствах, що виробляють матеріали та вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами.
Законодавство у сфері харчових продуктів у Польщі та ЄС щодо маркування харчових продуктів
Ці регламенти встановлюють вимоги до маркування харчових продуктів, яких повинні дотримуватися всі суб’єкти господарювання, що діють на ринку в рамках ланцюга постачання харчових продуктів. Це:
1) Регламент № 1169/2011 - законодавство щодо інформування споживачів про харчові продукти,
2) Регламент № 828/2014 щодо надання інформації про відсутність або знижений вміст глютену в харчових продуктах.
Законодавство у сфері харчових продуктів у Польщі та ЄС щодо харчових та медичних заяв
Підприємець, який випускає на ринок продукт, що має особливі харчові властивості, може використовувати харчову заяву, наведену в додатку до Регламент № 1924/2006. Дотримання підприємцем вимог Регламенту № 1924/2006 допомагає споживачам купувати продукти харчування з правильною та достовірною інформацією, зазначеною на етикетках.
Законодавство про харчові продукти щодо харчових добавок:
1) Регламент № 1331/2008,
2) Регламент № 1332/2008,
3) Регламент № 1333/2008,
4) Регламент № 231/2012,
5) Регламент № 1334/2008.
Закон про харчові продукти, що визначає якість води
Постанова Міністра охорони здоров’я від 7 грудня 2017 року (Офіційний вісник 2017 р., № 2294) визначає вимоги до якості води, призначеної для споживання людиною.
Законодавство про харчові продукти, що визначає стан здоров’я працівників
Законом, що встановлює вимоги до стану здоров’я працівників, є Закон від 5 грудня 2008 року (Збірник законів за 2008 рік, № 234, позиція 1570) щодо профілактики та боротьби з інфекціями та інфекційними захворюваннями.
Резюме
Знання законодавства у сфері харчової промисловості, безсумнівно, впливає на якість та безпеку продукції, а разом із дотриманням вимог замовника гарантує відповідність продукції встановленим стандартам. Наші тренінги, наприклад, з питань харчового права, та послуги з сертифікації надають широкі знання, що значно допомагають у вдосконаленні систем управління якістю та безпекою харчових продуктів у вашій компанії, а отже — у постачанні клієнту продукції найвищої якості. Це чудово співзвучно з відомим висловом: „Про якість ми говоримо тоді, коли до нас повертається клієнт, а не товар”. Отже, успіху в галузі якості ми досягнемо завдяки постійному вдосконаленню своїх навичок, систем управління, процесів та знанням законодавства у сфері харчової промисловості.
Автор:
Анна Лесняк – Менеджер харчової промисловості Quality Austria Polska
