Перетворення енергії
Що таке енергоефективність?
Що таке енергоефективність і чому вона така важлива для організації та нашого довкілля? На ці та багато інших питань ми шукали відповіді під час зустрічей, тренінгів та конференцій. Реалізація вимог Закону про енергоефективність щодо обов’язковості проведення енергоаудиту підприємств показала, що тема, на перший погляд, не проста.
Може здатися, що напрацьовані фахівцями висновки стануть чіткою вказівкою для оптимізації енергоспоживання та підвищення енергоефективності. Але що це насправді означає? У стандарті згадується одне з визначень енергоефективності ISO 50001: 2018 - це співвідношення або кількісне співвідношення між продуктивністю, послугою, якістю, матеріалами або спожитою енергією, включаючи енергоносій, і вхідним споживанням енергії. І тут починається довгий перелік питань: як порівнювати різні енергоносії? Що, якщо енергія обробляється кілька разів у процесах (наприклад, паливо — пара — теплова чи механічна енергія — продукт; електрика — стиснене повітря — механічна енергія — продукт)? Які заходи в окремих процесах компанії впливають на кінцевий результат? Наскільки великий вплив і що потрібно зробити в першу чергу?
Енергоефективність: кліматично-енергетичний пакет
10 січня 2007 року Європейська комісія представила так званий кліматично-енергетичний пакет, який містить такі цілі для ЄС:
- скорочення викидів парникових газів щонайменше на 20% у 2020 році порівняно з базовим 1990 роком;
- збільшення частки відновлюваної енергії в кінцевому енергоспоживанні до 20% у 2020 році, у тому числі 10% у частці біопалива у споживанні палива;
- Підвищення ефективності використання енергії на 20% до 2020 року порівняно з прогнозованим попитом на паливо та енергію;
- зниження викидів СО2 не тільки в промисловості, а й на транспорті, будівництві, сфері послуг, сільському господарстві, переробці відходів;
- просування новітніх технологій уловлювання та безпечного зберігання вуглекислого газу під землею;
- забезпечення 20% частки ВДЕ в енергобалансі ЄС з урахуванням трьох секторів економіки – виробництва електроенергії, теплопостачання та транспорту.
Досі висунуті вимоги викликають бурхливі емоції та дискусії щодо доцільності цих припущень окремими державами, що входять до Співтовариства. Кожне з припущень вимагає змін в економіці та фінансуванні у сфері отримання та використання енергії.
Паризька угода
Одним із наступних кроків до захисту клімату є Паризька угода, укладена у 2016 році. Основними припущеннями цієї угоди є:
- обмеження підвищення глобальної середньої температури до рівнів значно нижче 2 °C порівняно з доіндустріальним рівнем і докладання зусиль для обмеження підвищення температури до 1,5 °C вище доіндустріального рівня, визнаючи, що це значно зменшить ризики та вплив клімату зміна;
- підвищення здатності адаптуватися до негативних наслідків зміни клімату та сприяння стійкості до зміни клімату та розвитку низьких викидів парникових газів у спосіб, який не ставить під загрозу виробництво продуктів харчування;
- забезпечення того, щоб фінансові потоки відповідали шляху, що веде до низьких викидів газу.
Протягом грудня 2018р у Катовіце Конференції ООН зі зміни клімату (COP24) переговори щодо:
Енергоефективність: Директива 2012/27 / ЄС про енергоефективність
У листопаді 2012 року в Офіційному журналі ЄС було опубліковано Директиву 2012/27 / ЄС про енергоефективність, яка мала продовжити курс дій, зазначений у стратегічних документах, та забезпечити реалізацію прийнятих припущень на практиці. Його головна мета – створити загальну структуру, в рамках якої повинні діяти заходи з підвищення енергоефективності в ЄС, а також усунути бар’єри на енергетичному ринку та забезпечити його належне функціонування. Багато положень директиви стосуються будівництва чи пов’язаних із ним питань.
11 грудня 2018 року було опубліковано РЕГЛАМЕНТ (ЄС) 2018/1999 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ щодо управління Енергетичним союзом і кліматичними діями, що вносить зміни до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №. Європейського парламенту та Ради 94/22 / ЄС, 98/70 / ЄС, 2009/31 / ЄС, 2009/73 / ЄС, 2010/31 / ЄС, 2012/27 / ЄС та 2013/30 / ЄС, Рада Директиви 2009 / 119 / EC та (ЄС) 2015/652 та скасовують Регламент (ЄС) № 525/2013 Європейського Парламенту та Ради.
Основні вимоги, що містяться в цьому документі, випливаючи з угод, описаних вище, стосуються:
- стратегії та заходи для досягнення цілей і завдань Енергетичного союзу та виконання довгострокових зобов’язань Союзу щодо скорочення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, а також у перший десятирічний період з 2021 по 2030 роки – зокрема досягти цілей Союзу до 2030 року в галузі енергетики та клімату;
- посилювати співпрацю між державами-членами, у тому числі на регіональному рівні, де це необхідно, для досягнення цілей Енергетичного союзу;
- забезпечити своєчасність, прозорість, точність, послідовність, порівнянність і повноту звітності Союзу та його держав-членів перед Секретаріатом РКЗК ООН та Паризької угоди;
- сприяти більшій регулятивній визначеності та певності для інвесторів, а також повною мірою використати можливості для економічного розвитку, стимулювання інвестицій, створення робочих місць та соціальної єдності.
Енергоефективність: ДИРЕКТИВА від 16 грудня 2002 р. про енергетичну ефективність будівель
Обов'язок мати сертифікат енергетичної ефективності нерухомості (зазвичай енергетичний сертифікат, енергетичний паспорт) випливає з європейського законодавства. Зобов'язання держав-членів Європейського Союзу, викладені в Директиві 2002/91 / EC, були введені в польське законодавство поправкою до Закону про будівництво.
Необхідність виготовлення сертифіката енергоефективності діє з 1 січня 2009 року. Сертифікат повинен складатися для кожної будівлі або приміщення, прийнятого в експлуатацію, а також для кожної будівлі, що продається або здається в оренду. Сертифікат складається на основі енергетичної оцінки, яка полягає у визначенні багатьох різних енергетичних параметрів (комплексна енергетична ефективність).
Ця Директива встановлює вимоги щодо:
- загальні рамки для методології розрахунку комплексної енергетичної ефективності будівель;
- застосування мінімальних вимог до енергетичної ефективності нових будівель;
- застосування мінімальних вимог до енергетичної ефективності великих існуючих будівель, які підлягають капітальній реконструкції;
- енергетична паспортизація будівель; і
- регулярний огляд котлів і систем кондиціонування в будівлях.
Енергоефективність: Національне законодавство
Акт від 29 серпня 2014 року про енергетичну ефективність будівель
9 березня 2015 року набув чинності Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» від 29 серпня 2014 року. Акт імплементує Директиву 2010/31 / ЄС від 19 травня 2010 року про енергетичну ефективність будівель. Відповідно до чинного правового статусу, питання, пов’язані з сертифікатами енергетичної ефективності та контролем систем опалення та кондиціонування повітря, регулюються Законом від 7 липня 1994 року «Закон про будівництво».
Закон охоплює, серед іншого, наступне:
- забезпечує перевірку незалежним органом сертифікатів енергетичної ефективності та звітів про перевірку систем опалення (включаючи котли) та систем кондиціонування;
- запроваджує обов’язок надання інформації про річну кінцеву потребу в енергії будівель у рекламі, якщо на будівлю видано сертифікат;
- зобов'язується розробити національний план збільшення кількості низькоенергетичних будівель;
- запроваджує обов’язковість наявності сертифіката для будівель, які займають органи юстиції, прокуратури та державного управління, площею понад 250 м², в яких обслуговуються клієнти;
- запроваджує обов'язковість їх розміщення на видному місці;
- запроваджує обов’язок вивішувати сертифікати енергетичної ефективності на видному місці у випадку будівель з корисною площею понад 500 м², у яких надаються послуги населенню;
- вводить обов'язковість регулярних перевірок систем опалення та кондиціонування уповноваженими особами;
- змінює освітні вимоги до осіб, які претендують на включення до переліку осіб, уповноважених складати сертифікати енергетичної ефективності будівель, та розширює каталог осіб, які можуть претендувати на включення до переліку осіб, уповноважених на обстеження систем опалення та кондиціонування повітря .
Наразі досвід показує, що реалізація вимог, що містяться у вищезазначеному акт відбувається на підприємствах по-іншому. Відсутність систематичної перевірки законодавчих вимог, особливо положень підзаконних актів, призводить до недбалості у виконанні зобов'язань. Рішенням, яке дозволяє закріпити підхід у цій сфері, є використання вимог ISO 50001 - необхідність аналізу вимог, пов'язаних з здійснюваною діяльністю, і підтвердження відповідності цим вимогам впорядковує підхід і дозволяє призначати завдання, пов'язані з виконанням регулярних дій і перевіркою змін вимог у заданому обсязі.
АКТ від 20 травня 2016 року про енергоефективність
Закон реалізує вимоги, що містяться в раніше обговорюваній Директиві 2012/27 / ЄС Європейського Парламенту та Ради про енергоефективність.
Основними питаннями, які регулюються Законом, є:
- розроблення національного плану дій з енергоефективності;
- завдання підрозділів бюджетної сфери у сфері енергоефективності;
- правила реалізації зобов'язання щодо отримання енергозбереження;
- правила проведення енергетичного аудиту підприємства.
Для підприємців найбільш цікавими є питання, пов’язані з отриманням енергозбереження та можливістю отримання прибутку від інвестиційних витрат шляхом продажу т.зв. «Білі сертифікати». Підзаконний акт регулює принципи проведення аудитів енергоефективності та розрахунків за інвестиціями. Варто ознайомитись із цими нормативними актами, адже можна повернути частину коштів, вкладених у зміни, пов’язані з енергоефективністю. Проте правильний підхід до планування, реалізації та розрахунків за окремими інвестиціями вимагає системного підходу до питання. Хорошого проектування та аудиту енергоефективності недостатньо – важливо правильно керувати виконанням завдання та контролювати досягнуті результати.
Ще одним важливим питанням для підприємців є проведення енергоаудиту. Відповідно до вимог акту більшість зобов’язаних суб’єктів замовили або провели таку перевірку до 31.09.2017.
Енергоефективність: система енергоменеджменту, яка відповідає вимогам ISO 50001
Метою стандарту EN ISO 50001 є надання можливості організаціям впроваджувати системи та процеси, необхідні для підвищення енергоефективності. Стандарт ISO 50001 визначає вимоги до системи енергоменеджменту, на основі яких організація може розробляти та впроваджувати енергетичну політику, визначати цілі, завдання та енергетичні програми, які включають дотримання правових норм та інформації, пов’язаної з важливими питаннями, пов’язаними з використанням енергії. .
Основними перевагами системного підходу до енергоменеджменту є:
- ефективний енергетичний менеджмент в організації шляхом визначення та контролю енерговитратних сфер діяльності;
- раціональне планування витрат на енергоспоживання, а отже – зниження енергоємності продукції та витрат на ведення бізнесу;
- аналіз та застосування передового досвіду у сфері енергоменеджменту та використання;
- скорочення викидів парникових газів.
Впровадження та підтримка вимог ISO 50001 чітко відповідає тенденціям і проектам щодо змін у сфері енергетичної політики та заходів щодо захисту клімату. Необхідність системного планування завдань підвищення енергоефективності та регулярна перевірка результатів дозволяє «Еволюційний» перехід через дедалі більш обмежувальні рамки для функціонування компаній. Крім того, постійний аналіз бізнес-середовища та свідоме дотримання вимог дозволяє нам забезпечити стабільний розвиток та знизити бізнес-ризики, пов’язані з енергетичною безпекою.
Протягом червня 2022р у Катовіце World Urban Forum 2022 головна тема – «Нова міська програма до 2030 року. Прагнення до стійкої та справедливої трансформації міст».
WUF 2022
Всесвітній міський форум у Катовіце стане можливістю оцінити прогрес, досягнутий на сьогоднішній день у впровадженні та посилити зусилля щодо реалізації Нового міського порядку денного ООН. Ідея полягає в тому, щоб розглядати цей документ як шлях до справедливої трансформації міст і населених пунктів. Пропонована основна тема безпосередньо пов’язана з досвідом розвитку міста Катовіце. Це відповідає Стратегічному плану ООН-Хабітат на 2020-2025 рр., який наголошує на викликах і необхідності трансформації міст і населених пунктів. Девіз «У серці змін» прямо відсилає до логотипу Катовіце у формі серця.
Докладні теми Форуму включали такі, що стосуються довкілля:
- Зменшення просторової нерівності та бідності в громадах у процесах між містом і селом;
- Підвищення спільного процвітання міст і регіонів;
- Посилення заходів щодо захисту клімату та покращення стану міського середовища;
- Ефективне запобігання та реагування на кризові ситуації в містах;
- Соціальна інтеграція;
- Площі поперечних перерізів;
- Фактори, що спонукають до змін;
- Фактори підвищення ефективності організації.
Катовіце також є прикладом міста, яке переслідує цілі сталого розвитку. Як місто дбає про чисту воду, енергодоступність та клімат – видно:
Вихідна брошура WUF 2022