Охорона навколишнього середовища
ISO 14001:2015 — що варто знати?
Завдяки публікації про ISO 14001 під назвою „ISO 14001:2015. Зміни — все, що варто знати” ви дізнаєтеся про найважливіші аспекти, в яких варто внести зміни перед початком ресертифікації або сертифікації Системи управління навколишнім середовищем ISO 14001 відповідно до чинної версії стандарту. Автори доклали всіх зусиль, щоб ця публікація була зрозумілою незалежно від рівня підготовки та наявних знань.
Це наша друга стаття, присвячена оновленню стандартів. Цього разу темою публікації є перегляд стандарту для систем екологічного менеджменту, а саме ISO 14001: 2015.
Ми пропонуємо вам цей документ, метою якого є ознайомлення вас із обсягом змін, а зокрема — з ідеєю, що лежить в основі змін у сфері екологічного менеджменту. Наш досвід у сфері сертифікації систем управління на відповідність новим версіям стандартів ISO 9001 та ISO 14001 дозволяє зосередитися на найважливіших питаннях, які нерідко є ключовими факторами успіху, що свідчать про ефективне впровадження вимог та отримання сертифіката.
Наша мета не полягає в тому, щоб надати вам тлумачення вимог, оскільки неможливо зробити це достовірно у формі єдиного тлумачення для всіх галузей, типів організацій тощо. Сама ідея стандарту не дозволяє застосовувати уніфікований підхід. Узгодження індивідуального підходу з урахуванням середовища діяльності організації у взаємозв’язку з вимогами стандарту стане свідченням успіху в застосуванні вимог стандарту.
Зміст
- Вступ
- Основа змін до стандарту ISO 14001:2015
- Підготовка до змін у стандарті ISO 14001:2015
- Підхід до впровадження вимог стандарту ISO 14001:2015
- Модель системи екологічного менеджменту ISO 14001:2015
- Структура стандарту ISO 14001:2015
- Контекст — розуміння організації та її контексту відповідно до стандарту ISO 14001:2015
- Сфера застосування системи екологічного менеджменту ISO 14001:2015
- Оперативне планування, контроль та нагляд відповідно до стандарту ISO 14001:2015
- Планування процесів відповідно до стандарту ISO 14001:2015
- Готовність та реагування на надзвичайні ситуації відповідно до стандарту ISO 14001:2015
- Оцінка відповідності стандарту ISO 14001:2015
- Удосконалення
Шановні читачі,
Щороку в осінньо-зимовий період ЗМІ піднімають тему перевищення допустимих норм вмісту токсичних речовин у повітрі. Споживачі дедалі частіше обирають товари, позначені як „еко”, а компанії, які допускають погіршення стану навколишнього середовища, втрачають довіру суспільства. Життя нас самих, а також наших дітей і онуків у середовищі, вільному від забруднень, набуває для нас усіх дедалі більшого значення. Охорона навколишнього середовища також у Польщі стає дедалі важливішою для суспільства.
Велика відповідальність за збереження здорового навколишнього середовища лежить на власниках підприємств та особах, які керують цими підприємствами. Прийняті ними рішення щодо охорони навколишнього середовища, безсумнівно, будуть помічені зовнішнім оточенням, а також їхніми контрагентами.
Кожне підприємство вже зараз має відповідати низці вимог, пов’язаних із відповідальністю перед навколишнім середовищем. Для ефективного управління цим процесом можна використовувати модель системи екологічного менеджменту, що базується на вимогах стандарту ISO 14001, який разом зі стандартом управління якістю (заснованим на додатку SL) зазнав ґрунтовного перегляду. Основною метою стандарту ISO 14001:2015 є досягнення рівноваги між навколишнім середовищем, суспільством, економікою та підходом, заснованим на оцінці ризиків.
Ці зміни дуже помітні порівняно з вимогами попереднього стандарту ISO 14001 від 2004 року. Зміна стандарту зумовлена не лише потребами часу та змінами, що відбулися у глобальному світі, а й розвитком економік (наприклад, китайської економіки) або бізнес-моделей, застосування яких має полегшити управління компаніями. Однак перш ніж ви приступите до аудиту з метою сертифікації або поновлення вже наявного сертифіката, рекомендую ознайомитися з цим електронним книжкою.
Цей електронний посібник було розроблено за участю наших аудиторів у Польщі та в усьому світі. У ньому ми використали досвід, отриманий під час вже проведених аудитів на відповідність вимогам цього нового стандарту. Наявність у Quality Austria акредитації на проведення аудитів на відповідність вимогам нового стандарту ISO 14001:2015 дозволить усім нашим клієнтам отримати користь від нашого досвіду, накопиченого під час попередніх аудитів.Бажаю приємного читання,
Мірослав Бєніошек
Голова правління Quality Austria – Polska Sp. z o.o.
Вступ
Остання, вже третя редакція стандарту ISO 14001 побачила світ через досить тривалий проміжок часу — попередня версія була переглянута та введена зі змінами у 2004 році. Відносно тривалий проміжок часу між переглядами також вплинув на те, що зміни, внесені до стандарту, є настільки суттєвими, що ми говоримо про так званий великий перегляд. Зміни в стандарті ISO 14001 щодо структури документа базуються на Додатку SL, що, як і у випадку зі стандартом ISO 9001, призводить до майже повної зміни змісту стандарту.
Міжнародна організація ISO визначила такі основні цілі перегляду стандарту:
- гармонізацію — забезпечення та підтримання відповідності так званій «Hig Level Structure» — вимогам Додатку SL,
- підхід, заснований на управлінні ризиками,
- інтеграція екологічного управління в стратегічне управління організацією,
- акцент на інтеграції екологічного менеджменту в бізнес-процеси,
- збереження доказів здійснення ефективних заходів у сфері охорони навколишнього середовища шляхом використання ключових показників,
- визначення підходу, орієнтованого на життєвий цикл, як пріоритету,
- зовнішню комунікацію / звітність як інструмент відновлення довіри до організації та систем.
Основа змін до стандарту ISO 14001:2015
Основними принципами систем управління навколишнім середовищем є досягнення рівноваги між:
- навколишнім середовищем,
- суспільством,
- економікою.
Рівновага в умовах глобалізації вважається необхідною і має на меті задоволення потреб нинішнього покоління таким чином, щоб не обмежувати можливості майбутніх поколінь у задоволенні їхніх потреб.
Концепція трьох стовпів, яка є метою сталого розвитку, знаходить своє відображення у стандарті з екологічного менеджменту. Порівнюючи обидві редакції стандарту (найновішу від 2015 року та попередню від 2004 року), насамперед можна виділити сім ключових напрямків / змін:
Підготовка до змін у стандарті ISO 14001:2015
Документ IAF ID 10:2015 містить рекомендації щодо планування процесу переходу від стандарту ISO 14001:2004 до стандарту ISO 14001:2015. Він був підготовлений Міжнародним форумом з акредитації (IAF) у співпраці з ISO/TC 207/SC 2. Метою цього документа є надання знань, необхідних для підготовки до впровадження вимог ISO 14001:2015. Насамперед варто усвідомити масштаб змін у згаданому стандарті, які стосуються таких сфер, як:
- Екологічне управління — стратегічний підхід
Ознайомлення з нормативом однозначно вказує на зростання значення екологічного менеджменту в процесах планування. Введені нові вимоги щодо розуміння контексту організації та впливу зацікавлених сторін кардинально впливають на сприйняття загроз для навколишнього середовища з боку організації, а також впливу навколишнього середовища на організацію. Врахування зацікавлених сторін на етапі планування означає, зокрема, врахування вимог державних органів, адміністрації або інших факторів впливу, які можуть становити джерело загрози для організації або ж відкривати нові можливості для її розвитку.
- Лідерство
Це новий розділ у стандарті, який також має на меті підвищити значення систем управління серед керівників, зокрема шляхом чіткого покладення на них відповідальності за дотримання вимог.
- Охорона навколишнього середовища
Вимоги до організацій щодо поводження з навколишнім середовищем були визначені на вищому рівні. Водночас стандарт визначає заходи щодо охорони навколишнього середовища, такі як: запобігання забрудненню, стале використання ресурсів, пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до неї, охорона біорізноманіття тощо.
- Результати екологічної діяльності
Було роз’яснено підхід до постійного вдосконалення. Стандарт зосереджується на вдосконаленні результатів екологічної діяльності відповідно до зобов’язань, визначених у політиці організації. Звісно, слід враховувати вплив контексту на формування політики.
- Життєвий цикл
Сфера впливу та нагляду за наслідками у цій нормі значно розширюється. Застосування продукції та вплив послуг, що надаються організацією, слід поширити на весь життєвий цикл у всіх його аспектах. На практиці ця сфера вже функціонує у багатьох галузях, і в діяльність організацій впроваджуються відповідні нормативні вимоги — наприклад, застосування законів щодо поводження з упаковкою або відпрацьованим електронним обладнанням.
- Зв'язок
Поширення інформації про принципи поводження з навколишнім середовищем, запобігання загрозам та впливу в широкому контексті серед персоналу, який працює від імені організації, є стратегічним підходом до комунікації. Це вимагає визначення процедур дій у цій сфері не лише в межах комунікації, яку організація визначила як необхідну, але й у частині, передбаченій законодавством.
- Документована інформація
Поняття «документована інформація» — це новий підхід стандарту, що охоплює існуючий нагляд за документами та записами. Однак не слід розглядати цю сферу лише як термінологічну зміну. Визначення «документованої інформації» є відповіддю на прогрес та зміни в обробці інформації. Зміни є шансом для організації, а водночас джерелом зовсім інших загроз. Як і в інших розділах стандарту, тут також організація несе відповідальність за визначення того, яка задокументована інформація буде застосовуватися. Не слід забувати про вплив контексту на процес обробки інформації та обмежувальні законодавчі норми.
Підхід до впровадження вимог стандарту ISO 14001:2015
З огляду на фактори, які можуть по-різному впливати на кожну організацію залежно від її „контексту” та „зацікавлених сторін”, ключовим аспектом є індивідуальний підхід до впровадження вимог стандарту ISO 14001:2015. Наведена нижче послідовність дій щодо впровадження ISO 14001 впливатиме на:
- рівень складності системи управління навколишнім середовищем,
- рівень формалізації внутрішніми нормами,
- обсяг моніторингу, вимірювання, аналізу та оцінки,
- обсяг задокументованої інформації, необхідної для виконання вищезазначеного.
Модель системи екологічного менеджменту відповідно до ISO 14001:2015
Поточна версія стандарту містить у собі модель системи екологічного менеджменту. Незважаючи на те, що ISO 14001 та ISO 9001 базуються на одному й тому ж Додатку SL, який є керівництвом для розробки стандартів, системні моделі у вищезазначених стандартах відрізняються. Основою моделі є цикл PDCA, до якого включені пункти стандарту, починаючи з:
- Лідерство [5]
через
- P (План — плануй) — Планування [6],
- D (Do — діяти/виконати) — Підтримка [7], Оперативні заходи [8],
- C (Check — перевір/оціни) — Оцінка результатів діяльності [9],
- A (Act — діяти/вдосконалювати) — Вдосконалення [10].
Оскільки ми говоримо про уніфікований підхід, то вхідні елементи моделі ґрунтуються на:
Структура стандарту ISO 14001:2015
Структура стандарту ISO 14001:2015 суттєво відрізняється від того, до чого нас привчив стандарт ISO 14001:2004. Це є результатом реалізації однієї з цілей оновлення — гармонізації. Структура, заснована на Додатку SL, починається з пункту 4 і складається з розділів, що містять принципи застосування та вимоги стандарту.
У подальшій частині нашої роботи ми спробуємо роз’яснити питання, пов’язані з вимогами стандарту ISO 14001:2015, однак у багатьох місцях ми будемо, шановний читачу, відсилати вас до раніше опублікованого електронного посібника щодо стандарту ISO 9001. Ми пішли на такий крок, зважаючи на те, що багато читачів цієї публікації вже ознайомилися з нашим попереднім дослідженням. Отже, деякі питання, наприклад, підхід до ризиків, вже є вам відомими. Наша мета — зосередити увагу на відмінностях та характерних рисах стандарту ISO 14001:2015 порівняно зі стандартом ISO 9001:2015.
Контекст — розуміння організації та її контексту відповідно до стандарту ISO 14001:2015
„Контекст організації” — це нове поняття в системах управління якістю та навколишнім середовищем. Це поняття вже входить до єдиної структури, яка з 2012 року визначається для всіх систем управління в „High Level Structure“ — Додатку SL. Відповідно, ця концепція в рівній мірі стосується також перегляду стандарту ISO 14001 для систем управління навколишнім середовищем. Вимоги щодо цього елементу, отже, наводяться в розділі 4 усіх стандартів систем управління. При цьому слід звернути увагу на два аспекти:
4.1. Розуміння організації та її контексту.
4.2. Розуміння потреб та очікувань зацікавлених сторін.
В обох випадках йдеться про те, щоб визначити вимоги, які можуть вплинути на планування системи управління якістю, тобто провести аналіз зовнішнього середовища. Цей аналіз має на меті ретельне вивчення умов, в яких компанія функціонує зараз і буде працювати в майбутньому. Говорячи про зовнішнє середовище, ми маємо на увазі як найближче, так і більш віддалене оточення. Завдяки цій вимозі стандарт ISO 14001:2015 вносить набагато більший внесок у стратегію організації, ніж це було раніше.
Визначення контексту організації можна пов’язати з діями, описаними в цій роботі „ISO 9001:2015 — Оновлення стандарту простими словами”. Однак стандарт ISO 14001:2015 стосується, зокрема, „здатності організації досягати запланованих результатів системи екологічного менеджменту”. Якщо контекст, пов’язаний із якістю продукції, можна розглядати з основним акцентом на ділових контактах організації, то стосовно впливу на навколишнє середовище потрібно дивитися ширше.
Розглядаючи зовнішні чинники, слід замислитися над тим, як вони можуть впливати на екологічні аспекти в організації; вже на цьому етапі варто врахувати вплив життєвого циклу продукту. Якщо кожну сторону, яка має або може мати контакт із процесами чи продукцією організації, розглядати як зацікавлену сторону, ми отримаємо досить широкий погляд на це питання. Новою вимогою є чітко зафіксована необхідність врахування контексту та вимог зацікавлених сторін під час:
- визначення сфери застосування системи екологічного менеджменту,
- визначення ризиків та можливостей, пов’язаних із впливом на навколишнє середовище.
Також необхідно вести документацію щодо цих питань. Вимоги та очікування зацікавлених сторін, а також їхня мінливість також повинні бути однією з тем, що обговорюються під час перегляду системи управління.
Важливим питанням тут є визначення відповідальності за взаємодію із зацікавленими сторонами, збір та опрацювання відповідної інформації щодо вимог та очікувань зацікавлених сторін, а також представлення цієї інформації. Слід підкреслити, що різні сфери діяльності перебуватимуть під наглядом різних організаційних структур, наприклад:
- нормативні вимоги — правління організації, юридична фірма, призначена особа,
- вимоги клієнтів щодо впливу продукції на навколишнє середовище — персонал, який займається обслуговуванням клієнтів,
- вимоги до постачальників — виробництво, відділ закупівель, логістика, персонал, який займається аудитом постачальників,
- вимоги, що випливають із зовнішнього середовища організації — персонал, відповідальний за взаємодію із зовнішнім середовищем,
- інспекції органів охорони навколишнього середовища — уповноважений з питань системи управління навколишнім середовищем, правління, відповідальні особи.
Сфера застосування системи екологічного менеджменту ISO 14001:2015
Однією з вимог, яку слід зберігати у вигляді задокументованої інформації, є сфера застосування системи екологічного менеджменту. Сама по собі вимога щодо необхідності визначення сфери застосування не є новим положенням у стандарті. Однак підхід до її визначення вимагає аналізу таких нових елементів, як:
- контекст організації,
- зацікавлені сторони та їхній вплив.
Оперативне планування, контроль та нагляд відповідно до стандарту ISO 14001:2015
Нова редакція стандарту ISO 14001 змінює підхід до екологічного менеджменту в організації. Якщо раніше системний підхід вимагав врахування бізнес-процесів при плануванні системи екологічного менеджменту, то зараз можна говорити про зворотне: компанія, що впроваджує вимоги ISO 14001, повинна у всіх своїх бізнес-процесах враховувати їхній вплив на навколишнє середовище. Наведена нижче, значно спрощена схема ілюструє зв’язок між діяльністю підприємства та його впливом на навколишнє середовище.
Адже чинна редакція стандарту вимагає врахування підходу, що базується на життєвому циклі, на кожному етапі реалізації продукту чи послуги. Слід підкреслити, що мова йде не про детальний аналіз відповідно до існуючих стандартів, а лише про врахування впливу на навколишнє середовище, починаючи від процесу планування і аж до остаточної утилізації. Спосіб виконання цієї вимоги залежить від виду діяльності, що здійснюється, законодавчих вимог, які застосовуються у відповідній галузі, та рішення самої організації. Виконання вимоги може бути забезпечено, наприклад, шляхом проведення найпростішого аналізу (рис. вище) у рамках планування бізнес-процесів або оцінки аспектів, а якщо організація визнає це доцільним, це може бути більш детальний аналіз як процесів (матеріальний баланс, вимірювання впливу на навколишнє середовище, аналіз життєвого циклу, наприклад, на основі ISO 14040).
Приклад 1:
Компанія X проаналізувала вплив на навколишнє середовище упаковки, яку вона використовує в логістиці своїх продуктів. Аналіз показав, що існують можливості зменшити негативний вплив використання цієї упаковки шляхом зміни її форми. Дотепер упаковка повністю покривалася лаком у фірмових кольорах. Зміна маркування (перехід до нанесення логотипу у вигляді наклейки на частину упаковки) дозволила:
- зменшення споживання енергії та сировини, необхідних для виробництва упаковки, на 10%,
- зменшення викидів летких органічних сполук (ЛОС), що утворюються під час лакування упаковки, на 80%,
- зменшення витрат, пов’язаних з утилізацією упаковки, на 25% (упаковка з надруком вимагає застосування дорожчих процесів переробки),
- зменшення викидів ЛОС, пов’язаних із переробкою упаковки, на 50%,
- зменшення обсягу води, що витрачається в процесі переробки, на 5%.
Приклад 2:
Компанія Y, що надає послуги кейтерингу, найняла фахівця з логістики. Він розробив маршрути руху транспортних засобів, які використовуються для надання послуг, та оптимізував час поїздок. За результатами проведеного аналізу вдалося скоротити тривалість поїздок від офісу компанії до клієнтів на 10 % та скоротити маршрути на 25%. З екологічного аналізу цієї діяльності випливає:
- зменшення витрати палива на 25%, що водночас забезпечує зниження на 25% викидів газів та пилу в атмосферу, що утворюються в результаті процесів згоряння в двигунах,
- зменшення рівня шуму від транспорту на 10 % (відповідно до скорочення часу у дорозі),
- зменшення викидів пилу, що утворюється внаслідок зносу шин та асфальтового покриття (викиди гумового пилу, кремнеземного пилу та поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ), що утворюються в результаті стирання гуми) — приблизно 25%,
- зменшення зносу транспортних засобів, а отже, подовження терміну їх експлуатації в компанії приблизно на 25 % (саме на стільки зменшився пробіг) та відтермінування моменту їх утилізації,
- зменшення зносу шин на транспортних засобах, відтермінування терміну їх утилізації приблизно на 1 рік.
Аналіз маршрутів проїзду дозволив додатково знизити витрати на екологічні збори — щорічні збори зменшилися на 25% у зв’язку зі скороченням споживання палива.
Ще одним питанням, яке набуває іншого виміру, є запровадження екологічних вимог до продуктів і послуг, а також нагляду, що підтверджує дотримання цих вимог. У цьому контексті слід поставити собі запитання: яка інформація дозволяє оцінити вплив на навколишнє середовище? Яка інформація щодо продукції, фінансових розрахунків або використання обладнання може також бути використана для оцінки впливу на навколишнє середовище?
Планування процесів відповідно до стандарту ISO 14001:2015
У чинній редакції стандарту ISO 14001 йдеться про планування процесів з урахуванням екологічних питань. Це здійснюється шляхом врахування екологічних аспектів уже на етапі розробки планів, пов’язаних із виробництвом та наданням послуг. Особи, відповідальні за цю сферу діяльності підприємства, повинні брати участь в оцінці впливу на навколишнє середовище (ідентифікація та оцінка аспектів) та бути поінформовані про законодавчі вимоги, вимоги зацікавлених сторін та інші нормативні акти, пов’язані з впливом на навколишнє середовище. Під час планування контролю та встановлення граничних значень, що стосуються результатів (наприклад, відхилення розмірів, норми витрати сировини, час виконання окремих операцій тощо), слід також планувати способи оцінки впливу на навколишнє середовище та відповідні граничні значення.
Приклади показників, які можна пов’язати з впливом на навколишнє середовище:
- обсяг споживання води для побутових потреб на підприємстві,
- обсяг споживання води у виробничому процесі,
- обсяг споживання води у допоміжних процесах (миття підлоги, миття деталей, промивання установок тощо),
- використання хімічних речовин у виробничому процесі (утворення промислових стічних вод та викиди в атмосферу),
- витрата хімічних речовин у допоміжних процесах (миття підлог, миття деталей, промивання систем, викиди від систем кондиціонування тощо),
- споживання енергії у виробничому процесі,
- споживання енергії у допоміжних виробничих процесах (офіси, кондиціонування, сушарки для рук у туалетах тощо).
На цьому етапі також доцільно використовувати результати оцінки екологічних аспектів та враховувати аналіз життєвого циклу.
Представлена вище логіка планування, викладена під час Форуму QUALITY AUSTRIA 2016 професором Еріком Хансеном, є рівнем управління впливом на навколишнє середовище, до якого слід систематично прагнути, вживаючи заходів щодо вдосконалення планування продукції та процесів. Слід пам’ятати, що це стосується як заходів у межах організації, так і процесів, що передаються на аутсорсинг. Стандарт ISO 14001 не містить окремих положень щодо закупівель та передачі процесів на аутсорсинг. Він вимагає лише того, щоб процеси, передані на аутсорсинг, перебували під наглядом/контролем організації та щоб організація мала на них вплив.
Дуже поширеним процесом, який виробничі підприємства передають на аутсорсинг, є лакування деталей. Компанії обмежують свій нагляд за наданою послугою перевіркою вимог щодо технічних аспектів — типу та якості використовуваних покриттів. Це, звичайно, важливий елемент нагляду за якістю наданих послуг, проте, всупереч зовнішнім ознакам, він тісно пов’язаний із впливом на довкілля. Постачальників лакофарбових послуг слід перевіряти на предмет:
- тип упаковки, в якій зберігаються лакофарбові покриття (зв’язок із кількістю утворюваних відходів упаковки та відходів у вигляді прострочених фарб і лаків),
- заходи протипожежної безпеки та екологічного захисту складу фарб і лаків — запобігання неконтрольованому забрудненню повітря, ґрунту та ґрунтових вод,
- способу обмеження викидів газів та пилу в атмосферу під час процесів нанесення покриттів — чи використовуються фільтри та чи відповідає їхній тип характеру викидів,
- заходи пожежної безпеки та екологічного захисту складу відходів — запобігання неконтрольованому забрудненню повітря, ґрунту та ґрунтових вод,
- способу поводження з відходами у вигляді упаковки, фарб з вичерпаним терміном придатності, шламів від лакування, бракованих деталей тощо.
Ще одним процесом, який часто передають на аутсорсинг, є доручення обов’язків наглядача за територією / адміністратора території. Це явище є типовим для промислових зон. У багатьох випадках, якщо залишити цей процес у „чужих руках” і без належного нагляду, це призводить до таких проблем, як:
- перевищення показників забудови території (недотримання розмірів біологічно активних територій відповідно до вимог чинного місцевого плану просторового устрою),
- неконтрольовані скиди промислових стічних вод у каналізацію (відсутність дозволів та погоджень, відсутність попереднього очищення, відсутність моніторингу),
- забруднення ґрунту та підземних вод внаслідок зберігання відходів з порушенням вимог законодавства,
- призводить до затоплення територій внаслідок незаконного скидання дощових та талих вод.
При плануванні будь-яких заходів слід враховувати такі можливі варіанти рішень: у сфері усунення, заміщення та управління.
Корисною може бути схема руху матеріалів з урахуванням їх повторного використання. Як бачимо, у такому циклі важливе значення має співпраця між „послідовними ланками ланцюга руху”, тобто співпраця з постачальниками та клієнтами, а також їхня обізнаність щодо впливу окремих дій на навколишнє середовище.
У рамках своєї презентації вже згаданий професор Ерік Хансен представив схему підходу до врахування життєвого циклу продуктів і послуг, а також споживання сировини та енергії. Усвідомлене управління матеріальними потоками має сприяти зменшенню обсягів відходів та скороченню споживання природних сировинних ресурсів.
Найпоширеніші приклади матеріалів, які успішно переробляються.
Папір та макулатура – їхня переробка дозволяє заощадити воду, енергію, необхідну для виробництва паперу з сировини (природних) матеріалів, зменшити обсяги викидів газів і пилу в атмосферу, скоротити кількість утворюваних промислових стічних вод, зменшити кількість використовуваних хімікатів.
З паперу та переробленого картону можна виготовити понад 5000 видів продукції. Це можуть бути, наприклад: фільтри для кави, абажури, автомобільні ізоляційні матеріали, маскувальні стрічки, захисні маски та багато іншого.
Скло – може піддаватися переробці практично нескінченно. З 90% відновленого скла можна виготовити нові скляні вироби. З відновленого скла утворюється так званий скляний брухт, який є чудовим доповненням для багатьох виробів. Переробка скла забезпечує економію енергії, оскільки склобій плавиться при нижчій температурі, ніж сировина; менший споживання енергії також означає зменшення викидів газів і пилу в атмосферу, а також зниження споживання води у виробничих процесах.
Відпрацьовані оливи – переробка відпрацьованого масла зменшує споживання нафти. Для виробництва 2,37 літра нового моторного масла потрібно 158,99 літрів нафти або лише 3,79 літра відпрацьованого масла.
Пластмаси – їх використання для виробництва нових матеріалів із переробленого ПЕТ (поліетилентерефталату) дозволяє заощадити 60% енергії. Додаткові вигоди: менша витрата води, менша витрата первинних полімерів, що, у свою чергу, безпосередньо пов’язано зі зменшенням викидів в атмосферу.
Готовність та реагування на надзвичайні ситуації відповідно до стандарту ISO 14001:2015
Аварійні ситуації, тобто ситуації, коли відхилення від встановлених процедур призводить до зміни впливу на навколишнє середовище. У тих випадках, коли їх можна передбачити, варто (в інформації щодо способу нагляду за процесом) звернути увагу на граничні значення вимірювань, що проводяться, та на заходи, які обмежують негативний вплив на навколишнє середовище. Основним заходом у цьому напрямку має бути профілактика, тобто встановлення значень вимірювань, які ще не спричиняють небажаних наслідків, але вимагають: вжиття превентивних заходів, інформування працівників, відповідальних за окремі дії, щодо їхнього впливу на навколишнє середовище та наслідків аварійних ситуацій, а також здійснення контролю та аналізу отриманих результатів та інформації.
Приклад 1:
Працівник не закрив кран у умивальнику. Внаслідок цієї дрібної помилки, окрім надмірного споживання води, сталося переповнення септика та забруднення ґрунту речовинами, що містяться у стічних водах.
Як рішення на майбутнє було встановлено автомати, що самостійно відключають подачу води у всіх точках забору.
Приклад 2:
Зношена прокладка в системі охолодження призвела до поступового витоку холодоагенту з системи. Ф-гази потрапили в повітря.
Виходом із ситуації є запровадження процедури регулярних перевірок герметичності систем кондиціонування та охолодження.
Приклад 3:
У компанії було виявлено, що працівники незаконно „утилізували” використані електричні кабелі, спалюючи їх за допомогою ацетиленового пальника разом з ізоляцією. Це призвело до забруднення ґрунту залишками спаленої ізоляції та викиду в повітря небезпечних речовин, що утворюються під час спалювання пластмас.
У зв’язку з цим було запроваджено контроль за обсягами утворюваних відходів та місцями їхнього зберігання. Крім того, доступ до складу для відходів було закрито для неуповноважених працівників.
Приклад 4:
Витік відпрацьованої смоли в каналізацію призвів до засмічення каналізаційного колодязя та системи зливової каналізації.
Після прочищення каналізаційної системи було змінено місце розташування складу для відпрацьованих смол — у виробничому цеху виділили місце для їхнього зберігання. Таким чином було усунуто ризик чергової аварії, пов’язаної з транспортуванням відходів такого типу до зовнішнього складу.
Оцінка відповідності стандарту ISO 14001:2015
Коротко кажучи, пункт 4.5.2 попередньої норми містить лише саму вимогу щодо проведення та документування періодичної оцінки відповідності.
Однак відсутні будь-які вказівки щодо того, як виконувати цю вимогу. Тому багато організацій підходили до цієї вимоги суто формально, надаючи зовнішнім аудиторам документ, що підтверджує дотримання ними екологічних норм, причому часто цей документ був частиною звіту про щорічний огляд управління. У свою чергу, багато зовнішніх аудиторів схвалювали такий підхід або, у кращому разі, рекомендували вжити необов’язкових заходів щодо вдосконалення інструментів оцінки відповідності. Пункт 9.1.2 стандарту ISO 14001:2015 усуває ці прогалини, встановлюючи вимогу, щоб організація:
- планувала проводити оцінку відповідності з певною періодичністю,
- вживала необхідних заходів щодо виявлених та потенційних невідповідностей,
- підтримувала знання та розуміння свого статусу відповідності.
У переглянутій редакції стандарту ISO 14001 оцінка відповідності розглядається як один із найважливіших процесів екологічного менеджменту, завдяки якому організація з відповідною періодичністю отримує інформацію про те, чи дотримується вона законодавчих вимог та інших зобов’язань. На практиці важко постійно дотримуватися мінливих екологічних норм. Проте слід прагнути максимально обмежити ризик невідповідності. Організаціям потрібні інструменти, щоб знати, коли вони не відповідають вимогам або коли можуть потенційно не відповідати їм, аби мати змогу швидко спланувати відновлення відповідності або запобігти її порушенню. Зі змісту пункту 9.1.2 стандарту ISO 14001:2015 випливає, що процес оцінки відповідності не починається і не закінчується простою перевіркою відповідності раз на рік.
Відповідно до вимог чинного стандарту цей процес має здійснюватися безперервно та поділятися на такі етапи:
- планування оцінки відповідності,
- проведення оцінки відповідності,
- вжиття заходів з адаптації,
- перевірка статусу відповідності.
Для організацій, які бажають підтвердити відповідність вимогам стандарту ISO 14001:2015 з метою сертифікації, важливо пам’ятати про необхідність надати докази ефективного впровадження та функціонування, тобто застосування системи екологічного менеджменту. Згідно з вимогами оновленого стандарту, організації можуть довести відповідність без необхідності використання великої кількості задокументованої інформації (документів та записів).
Необхідно надати докази аудиту, як зазначено в стандарті ISO 19011:2011, які визначають їх як „записи, констатації фактів або іншу інформацію, що є суттєвою з точки зору критеріїв аудиту та піддається перевірці", а також з огляду на те, що докази аудиту можна отримати шляхом спостереження, вимірювань, досліджень або іншим способом.
Тут слід звернути увагу на те, що через різні визначення терміна «аудит» — у стандарті ISO 9001:2015 використовується термін «об’єктивний доказ», а в стандарті ISO 14001:2015 — — «докази аудиту», можуть виникати певні термінологічні ускладнення під час проведення об’єднаного аудиту (наприклад: ISO 9001 + ISO 14001). Відповідно до вимог стандарту ISO 14001:2015 організація має встановити, впровадити та підтримувати програму(-и) внутрішніх аудитів (які враховують, зокрема, екологічне значення реалізованих процесів) та результати аудитів (звіт про аудит, картки невідповідностей). Документовану інформацію про аудити слід зберігати як докази реалізації Програми аудитів та результатів аудитів.
Аудиторські докази не завжди мають означати наявність задокументованої інформації; у деяких випадках оцінку відповідності можна провести на основі діючої офіційної або звичаєвої процедури (звичайно, там, де це доречно). Також інші методи аудиту дозволяють оцінити ефективність реалізованих заходів, проте предметом цієї публікації не є методи аудиту, тому ми не будемо приділяти цьому уваги. Варто лише зазначити, що процеси сертифікації вимагають від аудиторів набагато вищих компетенцій, ніж раніше. З огляду на розширений обсяг стандарту точка зору аудиторів також потребує „перегляду”.
Процес сертифікації — це двоетапний аудит, тобто він складається з:
- попереднього аудиту (аудит 1-ї фази), під час якого проводиться попередня оцінка відповідності вимогам еталонного стандарту, перевіряється сфера застосування системи управління, що підлягає сертифікації, та дотримання формальних вимог,
- відповідного аудиту (аудит 2-ї фази), під час якого проводиться оцінка відповідності процесів, що реалізуються, вимогам стандарту.
Вдосконалення відповідно до стандарту ISO 14001:2015
Стандарт ISO 14001:2015 базується на циклі PDCA, в якому постійне вдосконалення є основою. У вимогах щодо вдосконалення наголошується на необхідності того, щоб організація самостійно визначала, які сфери її діяльності, зокрема система екологічного менеджменту, потребують вдосконалення з метою покращення екологічних результатів діяльності. З огляду на це саме організація визначає, як, що та коли впроваджувати в якості необхідних заходів для досягнення запланованих результатів своєї системи екологічного менеджменту.
Слід також підкреслити, що на даний час механізм вдосконалення у разі виявлення невідповідностей базується на таких кроках: вжиття заходів на місці (нагляд та коригування), усунення наслідків (у тому числі пом’якшення негативного впливу на навколишнє середовище), встановлення причин невідповідності, визначення, чи існують або чи можуть виникнути подібні невідповідності, планування та впровадження коригувальних заходів, а насамкінець — проведення оцінки ефективності вжитих коригувальних заходів. В організації слід зберігати картку з описом виявленої невідповідності та картку коригувальних заходів (документально підтверджену інформацію).
Підсумок
Зміни, внесені до стандарту ISO 14001 у зв’язку з його новим виданням у 2015 році, не приносять кардинальних змін у філософії поводження з навколишнім середовищем. Натомість їх слід розглядати як еволюцію, що зосереджується на управлінні ризиками та можливостями, які випливають із контексту організації, з урахуванням впливу зацікавлених сторін та перспективи життєвого циклу.
БІБЛІОГРАФІЯ:
- Міжнародний стандарт ISO 14001 «Системи управління навколишнім середовищем — Вимоги та рекомендації щодо застосування», видання вересня 2015 року
- Веб-сайт Технічного комітету ISO № 176, Підкомітету № 2 (ISO/TC 176/SC 2)
- Практичний посібник ISO 9001:2015: Розуміння та впровадження нових вимог © 2015 Видавництво «Карл Хансен», Мюнхен